Коментарі

Нормативні вимоги до ведення насінництва в сучасних умовах

29.09.2011

Насіннєвий ринок в Україні наразі активно розвивається. Зрозумівши перспективність та прибутковість цього бізнесу, багато аграріїв обирають саме його. Проте далеко не всі при цьому усвідомлюють міру своєї відповідальності перед споживачами та державою, як і того, що вирощування насіння та садивного матеріалу чітко регламентоване законодавством. Це цілком закономірно, адже від його якості залежить врожайність, а значить продовольча безпека країни.

Згідно із Законом України «Про насіння і садивний матеріал» система насінництва в Україні складається з ланок оригінального, елітного й репродукційного насінництва.

Відповідно до цього насіння сільськогосподарських культур поділяється на оригінальне /добазове/, елітне /базове/, репродукційне (для гібридів – гібридне) /сертифіковане насіння/.

Згідно з порядком організації насінництва в Україні, для сівби на товарні посіви використовують тільки сортове насіння, що засвідчено відповідними документами. Кількість генерацій репродукційного насіння залежить від особливостей культури та потреби і обмежується в установленому порядку. Використання репродукційного насіння нижче встановленої генерації заборонене, за виключенням форс-мажорних обставин (загибель насінницьких посівів від вимерзання, посухи, градобою тощо).

Сорти, не занесені до "Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні" (далі – реєстр сортів), вирощувати для реалізації та поширювати в Україні забороняється. Проте згідно із Законом України "Про насіння та садивний матеріал" (стаття 23), кондиційне насіння сортів, не занесених до реєстру сортів і не визнаних перспективними за результатами державного випробування, можуть використовуватися у випадках, якщо:

- їх розмноження передбачено міжнародним договором для вивезення за межі України;

- стосовно сорту рослин прийнято відповідне рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики України;

- власник сорту створює запас насіння в період державного випробування сорту;

- насіння використовується їх виробником для власних потреб без права реалізації;

- насіння використовується для селекційних і дослідних робіт або експонування.

Право на виробництво та реалізацію насіння мають суб'єкти насінництва, яким надано право на використання майнових прав щодо об'єкту інтелектуальної власності (сорту рослин) відповідно до Закону, які пройшли атестацію, отримали паспорт на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу відповідних категорій (далі – паспорт) та внесені до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу (далі – реєстр виробників).

Порядок проведення атестації суб'єктів господарювання на право виробництва та реалізації насіння затверджується спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань аграрної політики. З цією метою створюються постійно діючі атестаційні комісії.

Атестаційна комісія з надання суб'єктам господарювання права на виробництво та реалізацію утворюється наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України – на оригінальне та елітне насінництво, Міністерства агропромислового розвитку АР Крим, головних управлінь агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій – на репродукційне насінництво та насінництво гібридів першого покоління.

Міністерство аграрної політики та продовольства України на підставі рішення атестаційних комісій видає відповідний наказ про видачу паспортів та занесення суб'єктів насінництва до реєстру виробників. Паспорт видається не більше ніж на 5 років.

Суб'єкти насінництва, які одержали паспорт і занесені до реєстру виробників, мають право виробляти насіння з метою його реалізації лише тих сортів і гібридів, які зазначені в цьому реєстрі. Виробники насіння і садивного матеріалу зобов'язані:

– укладати ліцензійні договори з власником(ами) сорту на його використання;

- створювати страхові насіннєві фонди в установлених обсягах;

- додержуватись технологічних і методичних вимог щодо збереження сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння;

- гарантувати відповідність насіння, що підлягає реалізації, сортовій чистоті та посівним якостям, зазначеним у насінницьких документах;

- зберігати дублікати проб насіння протягом терміну дії сертифікату на насіння, який засвідчує його якість;

- вести по кожному сорту насінницьку документацію за встановленими формами і зберігати її протягом трьох років;

- дотримуватись встановленого порядку пакування, маркування і транспортування насіння;

- відшкодувати матеріальні збитки споживачу за реалізацію йому некондиційного насіння;

- сприяти державним інспекторам з насінництва у виконані їх функцій.

Виробники насіння, які мають дозвіл на його виробництво і реалізацію, надаючи споживачеві власне вирощене насіння, обов'язково повинні сплачувати роялті у визначених розмірах. Сплачені кошти за використання сорту як інтелектуальної власності перераховуються власникам сортів (установам-оригінаторам) та в подальшому виплачуються авторам сортів у встановленому порядку.

При порушенні суб'єктом насінництва атестаційних вимог, передбачених законодавством, він може бути виключеним з Реєстру виробників. Підставою для прийняття такого рішення може бути:

- закінчення терміну ліцензійного договору між власником сорту та виробником насіння;

- несвоєчасне подання (пізніше 10-денного терміну) відомостей про зміни категорії насіння, садивного матеріалу, культури, сорту, гібриду, ліцензії на використання сорту;

- невиконання умов, зазначених у ліцензійному договорі (за клопотанням ліцензіара);

- подання Української державної насіннєвої інспекції, Державної служби з охорони прав на сорти рослин, Головної інспекції з карантину рослин України, їх регіональних підрозділів та іншими організаціями щодо порушення суб'єктом насінництва атестаційних вимог.

Внутрішньогосподарський контроль в насінництві здійснюється безпосередньо суб’єктами насінництва. Основне завдання внутрішньогосподарського контролю – повне дотримання правил насінництва на всіх його етапах.

Одним з важливих етапів державного контролю в насінництві є інспектування (апробація) насінницьких посівів. Основна мета апробації – визначити придатність сортових і гібридних посівів для використання на насіннєві цілі. Для цього оцінюють сортові якості посівів сільськогосподарських культур та якість робіт на ділянках гібридизації. Одночасно визначають засміченість посівів культурними рослинами, насіння яких важко відокремлюється, а також карантинними, злісними й отруйними бур'янами, встановлюють ступінь ураження посівів хворобами та шкідниками сільськогосподарських рослин, перевіряють дотримання господарством обов'язкових правил, які забезпечують вирощування високоякісного насіння (організація та якість робіт, агротехніка, прополювання, проривання, підготовка насіннєсховищ тощо).

Апробації підлягають усі насіннєві посіви (починаючи з Р-1) сортів і батьківських форм гібридів сільськогосподарських культур, що занесені до реєстру сортів, які призначені для використання на насіннєві цілі.

Обсяги апробації сортових посівів визначаються виробниками насіння самостійно, виходячи з необхідності задоволення власних насіннєвих потреб, створення страхових фондів, виконання поставок у Державний резервний насіннєвий фонд згідно з укладеними договорами, а також з урахуванням реалізації на ринку насіння.

Апробацію сортових посівів проводить державний інспектор з насінництва, який несе персональну відповідальність за дані, внесені в
акт апробації сортових посівів, згідно із законодавством.

Посівні якості насіння сільськогосподарських культур характеризуються чистотою, вмістом домішок культурних рослин і бур'янів, схожістю (життєздатністю), вологістю, масою 1000 насінин, зараженістю шкідливою мікрофлорою, пошкодження шкідниками, деякими іншими показниками. Проби насіння від партій, що підлягають реалізації, відбираються штатними інспекторами (працівниками) державних насіннєвих інспекцій.

За результатами визначення посівних якостей насіння та на підставі документів про сортову відповідність згідно з ДСТУ 4138-2002 "Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості" (далі - ДСТУ 4138-2002) та ДСТУ 2240-93 "Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови" (далі - ДСТУ 2240-93) районні, міські, міжрайонні державні насіннєві інспекції видають власникові такі державні документи, термін дії яких встановлюється відповідно до ДСТУ 2240-93:

Сертифікат на насіння України (для партій насіння, призначених для реалізації);

Посвідчення про кондиційність (для партій насіння, призначених для внутрішньогосподарського використання, якщо насіння за усіма показниками якості відповідає вимогам стандарту);

Результат аналізу насіння (якщо насіння некондиційне хоча б за одним із показників або аналіз проведений не за усіма стандартизованими ДСТУ 2240 показниками).

На партії насіння, призначені для міжнародної торгівлі, за результатами польового інспектування посівів видається Сертифікат ОЕСР – документ встановленої форми, яку затверджує Секретаріат ОЕСР. Цей сертифікат засвідчує лише сортові якості насіння. Посівні якості насіння, призначеного для експорту, визначаються лабораторією, акредитованою в ІSТА, яка за результатами аналізів видає Міжнародний оранжевий сертифікат ІSТА. При цьому відбір проб для аналізу проводиться лише акредитованими відбірниками проб.

Термін дії посвідчення і сертифікату обмежений, як правило, чотирма місяцями. Після закінчення терміну дії сертифікату відбирається нова проба для аналізу в держнасінінспекції, за результатами якого видається новий документ, а попередній анулюється.

Партії оригінального та елітного насіння при реалізації супроводжуються "Атестатом на насіння" (форма 216), а репродукційного насіння та розмноження сортів, що проходять державне й виробниче випробування, – "Свідоцтвом на насіння" (форма 215). Вони виписуються виробником на бланках встановленої форми на основі сертифікату та акту апробації.

Супроводжувальні сортові документи виписуються агрономом, підписуються керівником і скріплюються печаткою господарства-виробника насіння. Всі графи документа повинні бути заповненими. За невідповідність супроводжувальних документів встановленим вимогам або підміну партій керівник господарства та винні несуть особисту відповідальність згідно з чинним законодавством.

Насіння, яке реалізовується за межі обласного адміністративного регіону, обов'язково супроводжується карантинним сертифікатом.

Сергій Ілюченко,

експерт АУНТ

Коментарі

Нормативні вимоги до ведення насінництва в сучасних умовах

Останні надходження