Коментарі

Пивоварний ячмінь в Україні: маленька перемога в галузі з великими перспективами

18.03.2013

Ні для кого не секрет, що пивоварний ячмінь - високотехнологічна культура, яка вимагає пильної уваги сільгоспвиробника ще до сівби, на протязі всього циклу росту і на етапі зберігання.

І якщо більшість українських аграріїв все ще ламають голови над тим, які сорти ячменю сіяти, як зберегти рослини від шкідників і як правильно зберігати зерно, японські вчені вже спробували вирощувати пивоварний ячмінь навіть у космосі на борту МКС.

А поки японці з легкістю освоюють простори космосу, наші вітчизняні сільгоспвиробники проходять довгий тернистий шлях, щоб у підсумку зібрати урожай якісного пивоварного ячменю.

Правду говорить народна мудрість: один в полі не воїн. Це, безумовно, стосується і даного сегменту ринку. Враховуючи те, що ринки збуту пивоварного ячменю досить обмежені, сільгоспвиробник повинен бути впевнений, що на вирощене ним зерно знайдеться покупець.

До того ж найчастіше саме покупець ячменю забезпечує сільгоспвиробника всім необхідним: технологією, насіннєвим матеріалом, ЗЗР.

Основними покупцями ячменю на українському ринку вже багато років є всього три компанії: ТОВ «Суффле агро Україна», ТОВ «Малтюроп Юкрейн» та ПАТ «Оболонь». За даними ІА «АПК-Інформ», станом на 2011 рік їхня сумарна частка на ринку становила близько 97%.

Ячмінь, солод, пиво: український варіант

Ось уже багато років «подолати спрагу» не лише в Україні, а й у всьому світі намагається ПАТ «Оболонь». Наприкінці грудня 2012 новинна стрічка сайту компанії поповнилася нотатками про те, що підприємство здійснило перші поставки своєї продукції в Чилі, ОАЕ, Словаччину та інші країни.

Варто відзначити, що «Оболонь» є єдиним великим виробником пива в країні, який частково задовольняє потреби в пивоварному ячмені за рахунок власного агровиробництва. Однак значну частину сировини доводиться купувати все ж на вільному ринку.

Начальник відділу матеріально-технічного забезпечення ПАТ «Оболонь» Олександр Мушит розповів журналістам ІА «АПК-Інформ» про ті проблеми, з якими часто стикається у своїй роботі:

«Пивоварний ячмінь української селекції за своїми якісними показниками не дотягує до якості ячменю західноєвропейської селекції. Причиною цього, на мій погляд, є те, що реєстрація сортів даної культури у нас відбувається виключно у сфері селекціонерів. Якби такі важливі рішення приймалися спільно з пивоварами, ячмінь української селекції був би більш конкурентоспроможним порівняно з сортами західноєвропейської селекції».

Раз проблема, два проблема ...

Ячмінь здавна був свого роду страховкою для сільгоспвиробника. Близько 25% свого врожаю аграрії часто залишають, що називається, на чорний день, якщо озимі культури погано перезимують. Що стосується пивоварних сортів ячменю, то тут теж все відбувається за тим же шаблоном. Тільки аграрії не пересівати ним хочуть, а вигідно продати навесні за вищими цінами. Як вчинити: продати відразу після збирання врожаю, або з надією очікувати весни наступного року, щоб отримати максимальний прибуток? Ось в чому питання.

Дану ситуацію, а також своє бачення даного сегменту ринку озвучує адміністратор із закупівель ТОВ «Малтюроп Юкрейн» Олександр Івашина:

«Істотних проблем на ринку пивоварного ячменю кілька. По-перше, на сьогоднішній день в Україні не існує єдиного поняття пивоварного ячменю. Застарілий ГОСТ вводить в оману гравців ринку щодо стандартів якості даної культури. Питання сортів - частина цієї проблеми. Деякі виробники на вільному ринку не беруть до уваги важливість сортової чистоти при вирощуванні і післязбиральної роботи з пивоварним ячменем. Важливим на сьогоднішній день є загальне розуміння характеристик даної культури. Таким чином, державний стандарт повинен відповідати вимогам українських і зарубіжних споживачів.

По-друге, недостатньо лише виростити хороший пивоварний ячмінь - важливо зберегти його показники до моменту виробництва солоду. Варто також відзначити, що більшість українських сільгоспвиробників даної культури поки що не мають можливості правильно зберігати пивоварний ячмінь.

У перспективі поліпшити ситуацію в даному сегменті зміг би експортний бізнес. Цей напрям потрібно розвивати, враховуючи, що в Україні більшість культур експортно-орієнтовані. Разом з тим, експортно-орієнтоване виробництво пивоварного ячменю буде можливе тільки у випадку відповідної роботи «трейда», включаючи ефективну і конкурентну систему зберігання і логістики».

План виконано!

За результатами опитування, проведеного експертами ІА «АПК-Інформ», понад 70% сільгоспвиробників вирощують три культури: кукурудзу, соняшник, пшеницю. Пивоварний ячмінь міцно закріпився в сегменті нішевих культур. Тому основною проблемою для українських сільгосппідприємств залишається недотримання сівозміни. Комерційний директор ПАТ «Суффле» Сергій Турбовець:

«Однією з основних проблем, як і раніше, залишається збільшення частки агрохолдингів на українському ринку, які, маючи у своєму арсеналі величезний земельний банк, вирощують інші, більш рентабельні культури. Навіть при наявності всієї необхідної техніки вони просто не в змозі приділити належну увагу вирощуванню пивоварного ячменю.

У 2011/12 МР ми закуповували дане зерно за цінами в діапазоні 2250-2350 грн./т EXW. З огляду на середньостатистичну врожайність 4-5 т/га, можна з упевненістю говорити про те, що сезон для сільгоспвиробників пройшов вдало. Вже на середину грудня 2011/12 МР, виходячи з виробничого плану наших солодовників, ми закупили 100%. Солодовники працюють за контрактами, так от, якщо попит на солод з якихось причин виросте, то є ймовірність того, що треба буде докупити ячмінь. Але це будуть партії, що не перевищують 5% від загальних потреб виробництва.

Слідом за нами з ринку, швидше за все, піде і «Малтюроп» з тієї ж причини. Так що ціна вже точно не виросте».

Як виявилося, ламати стереотипи не так вже й легко. У цьому переконалися ті компанії, які працюють в даному бізнесі вже достатньо давно. Українські сільгоспвиробники поки що не готові до змін. Сіяти ті культури, які за рентабельністю займають 5-6 місце, мало хто хоче, віддаючи перевагу лише тим, які не тільки вирощувати, але і зберігати набагато простіше.

Зміни зі знаком плюс

Незважаючи на всі проблеми, не можна сказати, що змін зі знаком плюс в даній галузі немає.

Згідно з даними ІА «АПК-Інформ», посівні площі в 2010/11 МР становили 254 тис. га, а валовий збір - 507 тис. тонн, проте вже в 2011/12 МР посівні площі зменшилися до 188 тис. га, однак валовий збір виріс до 565 тис. тонн. Це означає, що аграрії на даний момент набагато краще розуміють, як сіяти і вирощувати дану культуру, щоб частка пивоварного ячменю в загальному валі ячменю була більшою.

Ще кілька років тому в Україні врожайність пивоварного ячменю на рівні 6 т / га вважалася чимось нереальним. Проте вже в 2011/12 МР, за словами операторів ринку, деяким сільгоспвиробникам Тернопільській області вдалося отримати врожайність в межах 7,5-8 т / га. Ячменю стало більше, разом з тим, він став якіснішим. Як повідомляли оператори ринку, найчастіше належну увагу ячменю приділяли саме ті сільгоспвиробники, в структурі господарств яких дана культура займає не більше 15%. Звичайно, ніхто не відміняв вплив природи, проте агротехнології відіграють важливу роль. І те, що українські сільгоспвиробники трохи освоїли цю непросту науку, цемаленька перемога в галузі з великими перспективами.

Нам залишається лише сподіватися, що незабаром у тих основних солодових компаній, які працюють на українському ринку, буде достатньо сил, щоб зробити ринок ще більш цивілізованим.

Юлія Шатравка,

експерт ринку зернових культур ІА «АПК-Інформ»

Коментарі

Пивоварний ячмінь в Україні: маленька перемога в галузі з великими перспективами

Останні надходження