Коментарі

Західний форпост аграрної освіти

30.09.2011
Чи не вперше за всі роки незалежності в Україні почали всерйоз говорити про престижність професії аграрія, а профільні виші з полегшенням зітхнули, підрахувавши кількість заяв абітурієнтів 2011 року. Про те, що від кадрового забезпечення галузі напряму залежить успішність реформ у сільському господарстві, заявляє і очільник Міністерства Аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк. Звичайно, аби скласти іспит на  конкурентноспроможність, українські аграрії повинні мати необхідний рівень знань. Саме його вимагають новітні інтенсивні технології виробництва  та загальносвітові тенденції розвитку сільського господарства.
Львівський національний аграрний університет з його півторастолітньою історією, без сумніву, є одним з найкращих закладів у системі української аграрної освіти. Цьогоріч йому надали перевагу на 1000 абітурієнтів більше ніж у минулому році і за нинішнього дефіциту випускників це є неабияким досягненням. Багатопрофільному вузу, де навчається понад 10 тисяч студентів, і справді є чим пишатися. На 6 факультетах, 38 кафедрах університету працюють відомі вчені та  досвідчені педагоги, серед яких 57 докторів наук, професорів та понад 300 кандидатів наук, доцентів. ЛНАУ має один з кращих в Україні навчально-виробничий центр, де відточують свій фах майбутні аграрії.
Університет підтримує тісні зв’язки з 22 навчальними закладами та науковими установами Англії, Великої Британії, Німеччини, Польщі, США, Росії, Білорусі, Словаччини, інших країн світу. Одним з перших вузів України він приєднався до європейського освітнього простору відповідно до вимог Болонської декларації. Тут запроваджено кредитно-модульну систему організації навчального та рейтингову систему оцінки знань студентів на основі ЕСТ5, здійснено перехід на двоступеневу систему освіти. У 2008 році у Болонському університеті було підписано документи про вступ ЛНАУ до Великої Хартії Університетів.
Активне студентське життя тут небезпідставно вважають одним з обов’язкових елементів якісної підготовки майбутніх фахівців. Високопрофесійна художня самодіяльність, різноманітні спортивні та розважальні заходи, міжнародні форуми - традиційно є невід’ємною частиною навчального процесу. Крім цього, студенти університету мають можливість отримати другу економічну або інженерну освіту, пройти практику у кращих фермерських господарствах України та за кордоном, поглиблено вивчати іноземні мови, закінчити комп’ютерні курси та отримати водійські права
Ректор Львівського національного аграрного університету доктор біологічних наук, професор, академік НААНУ Володимир Снітинський результатами цьогорічної вступної кампанії задоволений, хоча й вважає зменшення держзамовлення для його вузу абсолютно безпідставним. Він переконаний: держава має підтримувати насамперед ті навчальні заклади, які готують якісний кадровий потенціал для забезпечення стабільного розвитку економіки. Аграрні вузи – в першу чергу. Сільськогосподарське виробництво має надзвичайно складний алгоритм, який потребує для підготовки фахівців належної виробничої та навчальної бази. Саме створення такої бази на рівні європейських стандартів повинно стати одним головних завдань у процесі реформування аграрної освіти. Якщо сільське господарство нашої країни є пріоритетом, то відповідним чином має бути забезпечена і її інтелектуальна складова, зазначає ректор.
 
Досьє «Паростка»
Як науковий заклад ЛНАУ веде активну селекційно-насінницьку роботу з 16 сільськогосподарськими культурами, зокрема із зерновими, зернобобовими, картоплею, топінамбуром, озимим часником і багаторічними травами. Для забезпечення сільськогосподарських підприємств західного регіону України високоякісним елітним насінням на дослідних полях університету вирощується 22 сорти різних культур: пшениця озима (Зимоярка, Золотокоса, Смуглянка, Миронівська 65, Крижинка), пшениця яра (Рання 93), ячмінь озимий (Палладіум 77), жито озиме (Пуховчанка), ячмінь ярий (Сонцедар), овес (Чернігівський 27), гречка (Антарія, Оранта), кормові боби (Візир), картопля (Воля, Дублянська ювілейна, Ліщина, Західна, Дужа), топінамбур (Львівський 1), райграс пасовищнний (Дрогобицький 2),  озимий часник (Спас, Лідер).
Вченими факультету агротехнологій та екології створено 12 сортів картоплі, 3 – суниці, 2 сорти озимого часнику, сорт буряків кормових Галицький та сорт топінамбура Львівський 1.
Лише за останні роки до Державного Реєстру сортів рослин, рекомендованих для поширення в Україні, занесені нові сорти картоплі: Воля, Ліщина, Дублянська ювілейна, Дужа.
Потенційна урожайність нових сортів картоплі селекції Львівського НАУ становить 50-60 т/га. Крім високої врожайності, особливістю цих сортів є стійкість до раку, картопляної нематоди, фітофторозу, вірусних і бактеріальних хвороб. Для виробництва ці біологічні особливості мають надзвичайно важливе значення, оскільки дозволяють використовувати обмежену кількість хімічних засобів захисту рослин. Вагомими здобутками у селекції картоплі є багаторічні дослідження, пов’язані з розробкою генетичних основ селекції цієї культури, теорії біологічних основ селекції та розробки методики селекційного процесу картоплі відповідно до умов західного регіону України. Зокрема вченими університету розроблено теоретичні основи і отримано практичні результати із створення вихідного матеріалу на продуктивність, ранньостиглість, високий вміст крохмалю у бульбах, стійкість рослин проти фітофторозу, зменшення накопичення нітратів у бульбах.
В університеті ведеться серйозна робота із збору, вивчення і збереження різних екологічних зразків і форм часнику. На сьогодні зібрано і оцінено понад 600 екоформ цієї культури. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України колекцію часнику Львівського національного аграрного університету визнано національним надбанням і внесено до Державного Реєстру.
У 2011 році планується передати у Державне сортовипробування нові сорти культур, організатором яких є ЛНАУ. Це середньоранній сорт картоплі, салат головчастий, люпин білий, озимий стрілкуючий часник.
В університеті ведеться первинне насінництво по сортах власної та української селекції згідно з прийнятими схемами для кожної культури. Під урожай 2011 року товаровиробникам було реалізовано понад 370 тонн високоякісного насіннєвого матеріалу озимих та ярих зернових культур.

Усі насінницькі посіви ННДЦ Львівського НАУ за результатами проведення апробації комісією Львівської насіннєвої інспекції отримали  високу оцінку.