Інтерв'ю

Насіння вітчизняної селекції конкурентоздатне

04.11.2014

Український насіннєвий ринок наразі поставлений перед цілою низкою дилем: завойовувати зовнішні ринки чи захищати внутрішній, використовувати досягнення генної інженерії чи дотримуватися традицій, розвивати власну науку і виробництво чи користуватися чужими надбаннями.

Про це та багато іншого нам розповів виконавчий директор асоціації «Українське насіннєве товариство» Геннадій Кійко.

- У розпал посівних кампаній постійно з’являється інформація про виявлення на ринку контрафактного насіння. Поясніть, яке насіння можна вважати підробкою? Чим воно відрізняється від оригінального?

- Згідно із законодавством насіння потрапляє в обіг після того, як виробник отримує сертифікат. Контрафактне насіння входить в обіг незаконно. Сортові, фізичні та біологічні характеристики такої продукції не відповідають стандартам. Для продажу контрафакту підробляють сертифікати або продають продукцію без будь-яких документів. Трапляються випадки, коли шахраї продають насіння під марками відомих закордонних брендів, при цьому вміст абсолютно не відповідає написам на упаковці. Зазвичай ціна контрафактного насіння на порядок нижча від середньої ціни на ринку, однак придбавши таке насіння, товаровиробники ризикують зазнати великих збитків.

- Як все-таки не купити підробку?

- Оригінальне насіння має бути упаковане у мішки з етикеткою, на якій є обов’язкові відомості про виробника, культуру, сорт, генерацію та орган сертифікації. Залежно від категорії насіння етикетка має певний колір: добазове – білий з фіолетовою смужкою, базове – білий, сертифіковане першої генерації – блакитний, сертифіковане другої генерації та наступних – червоний, сертифіковані суміші насіння – зелений.

Кожна партія насіння супроводжується сертифікатом, де вказаний виробник насіння, культура, сорт, генерація, основні фізичні і біологічні параметри, об’єм партії тощо. Кожен сертифікат має індивідуальний номер. Облік виданих сертифікатів веде Державна інспекція сільського господарства України.

Щоб уберегти себе від покупки підробки, насамперед потрібно уважно перевірити етикетку, а при найменших сумнівах - вимагати сертифікат. Перевірити його номер можна на сайті Держсільгоспінспекції. Також можна звернутись до нашої асоціації і отримати необхідну інформацію про будь-яке насіннєве підприємство та його продукцію. І, звичайно, звертайте увагу на ціну: справжнє якісне насіння не може коштувати дешево.

- Якщо аграрій все-таки посіяв неякісне насіння, і це стало зрозуміло вже після проростання чи навіть збору врожаю, чи реально в такій ситуації повернути витрачені гроші? Які механізми для цього є?

- Якщо насіння супроводжувалось сертифікатом, то повернути кошти можливо, проте дуже складно. Щоб довести свою правоту, потрібно заздалегідь готуватися: запрошувати представників виробника, державного інспектора, який підтвердить, що саме це насіння було посіяне, дотримувалися усіх норм агротехніки під час вирощування. За даними нашої асоціації, з двадцяти компаній, що судилися щодо неякісного насіння, лише одна виграла справу.

- Кажуть, що українські селекціонери створюють конкурентоздатні сорти, однак виробники насіння не можуть якісно їх розмножити. Це правда?

- Насіння вітчизняної селекції конкурентоздатне: воно краще адаптоване до наших погодних умов. Сорти насіння, які генетично походять з України, на відміну від сортів іноземної селекції краще витримують нинішні кардинальні зміни клімату. Первинні ланки насінництва існують як у приватних, так і державних селекційних установах. Принагідно зазначу, що розмноження - це дуже витратний процес, і якщо приватні підприємства у цілому забезпечують фінансові потреби первинного насінництва, то державні селекційні установи традиційно страждають від нестачі коштів. Особливо ця проблема загострилась рік тому, коли була скасована державна компенсація за ведення первинного насінництва. Фінансові умови, в яких знаходяться наші державні селекційні інститути, не дають їм змоги забезпечити ринок якісним базовим насінням в достатній кількості. Цим користуються іноземні транснаціональні компанії, які минулого року завезли насіння зернових культур (пшениці, ячменю, жита) високих репродукцій. На нашу думку, позбавлення підтримки вітчизняних селекціонерів з боку держави може призвести до того, що через декілька років на насіннєвому ринку України виникне олігополія транснаціональних насіннєвих компаній. Вирішувати це питання потрібно комплексно, залучаючи як державні кошти, так і приватний капітал.

- Які шанси в українських виробників насіння вийти на європейські ринки збуту?

- Маючи потенціал у вигляді найкращих земель у Європі та чудові наукові досягнення вітчизняних селекціонерів, Україна може посісти гідне місце на міжнародному насіннєвому ринку. Для цього потрібно лише створити на рівні держави умови, за яких вітчизняна селекція і насінництво зможе розвиватись та зростати.

- Сорти яких культур теоретично могли б прижитися на європейських полях? Що для цього потрібно?

- Це у першу чергу зернова група – ячмінь, озима пшениця. Українські селекціонери створюють сорти, здатні витримати зміни клімату, які зараз відбуваються в Європі – дуже спекотне літо та дуже холодну зиму. Пшениці вітчизняних селекціонерів добре показують себе при випробуваннях температурними стресами і цілком придатні для промислового вирощування в континентальному кліматі.

Користуються попитом за кордоном і українські ультраранні сорти сої. Також ми могли б продавати насіння кормових трав, зокрема бобових трав, тому що у Європі розвинуте тваринництво, яке потребує великої кількості рослинного білка. Щодо соняшнику та кукурудзи – можу зазначити, що наші сорти цілком задовольняють споживачів деяких країн СНД.

- В Україні заборонено виробництво і продаж генно-модифікованого насіння. Чи може така продукція надходити до нас із-за кордону?

- Законодавчо це питання неврегульоване. В Україні зараз немає нормативного акту, який би регламентував обіг такого насіння. Але є закон про біобезпеку, який встановлює правила поводження з ГМО. Щодо просочування трансгенного насіння з-за кордону, то офіційної інформації щодо його обсягів немає, але якщо подивитися, скільки завозиться в Україну гліфосфатів (Раундап, Ураган, Гліфор), то стає зрозуміло, що в у нас вирощується товарна продукція з насіння, що набуло стійкості до гліфосфату шляхом генної модифікації. Це стосується в першу чергу насіння сої.

- Зараз ведуться дискусії стосовно легалізації в Україні ГМО-насіння? Яка Ваша позиція в цьому питанні?

- У традиційній селекції для отримання сорту з певними якостями, стійкого до тих чи інших зовнішніх чинників, необхідно до 10 років. Така робота потребує чималих коштів. Генна модифікація дозволяє отримати ті самі результати набагато швидше. Отже економічна складова для виробництва трансгенів очевидна. ГМО як один з інструментів біотехнології в цьому плані є дуже ефективним. Інше питання – морально-етичне. Адже створивши сорт, стійкий до певного шкідника, трансгенна компанія в рекламі обіцяє «золоті гори» у вигляді суперврожаїв фермерам, які використають ГМО-насіння. Однак насправді ці обіцянки здебільшого лише реклама. Щось подібне відбувалося декілька років тому в Індії, де фермери, придбавши модифіковане насіння у чотири рази дорожче від звичайного, зазнали колосальних збитків, оскільки посіви уражалися хворобами, до яких згідно з рекламою у рослин мала б бути стійкість. Відповідно врожаї, які отримали з такого насіння, виявилися набагато меншими, ніж очікували фермери. Внаслідок цього по Індії прокотилась хвиля самогубств серед селян, які збанкрутували через використання трансгенного насіння. Повчальним у цій й історії є те, що компанія, яка продала насіння фермерам, пояснила низькі врожаї порушенням агротехнології.

Питання впливу ГМО на людину також до кінця не вивчене, адже модифікована рослина набуває нових якостей, здатна продукувати речовини, що не є типовими для її біосинтезу, окрім того накопичує в собі гербіциди, до яких набула стійкості. Як відомо, гліфосфати, що використовуються при вирощуванні ГМО-сої, завдають великої шкоди грунту, зв’язуючись з гумусом у стабільні комплекси, через що у Європі даний гербіцид заборонено.

Особисто моя позиція така: як потужний інструмент біотехнологічних досліджень генна модифікація є незамінною, але її використання повинно проходити під суворим контролем з боку держави і громадськості. Вживання у їжу ГМО-продуктів - як рослинних, так і вироблених з м’яса тварин, що відгодовувались трансгенними культурами – призводить до ризику потрапляння в організм людини додаткових речовин. Результати їх впливу не нас із вами не вивчені, тому я би не вживав такі продукти.

Та як би там не було, світі ринок та обіг ГМО-продукції вже існує, тому Україна рано чи пізно ввійде у нього, але, на мою думку, цей процес повинен бути чітко регламентованим. Існує велика різниця між вирощуванням модифікованих рослин для біопалива, що не зашкодить людині, та виробництвом, скажімо, ГМО-сої, яка потрапить на ваш стіл у складі тієї ж ковбаси.

Розкажіть, які прогнози асоціації на весняну посівну? Яке насіння буде в попиті, за якими цінами?

- Залишиться попит на яру зернову групу, проте її обсяги суттєво не відрізнятимуться від цьогорічних. Великим попитом буде користуватись насіння сої, а також ранні гібриди кукурудзи та соняшнику. Внаслідок зростання курсу долара та євро вартість цих гібридів іноземної селекції суттєво зросте, що дасть конкурентну перевагу вітчизняній насіннєвій продукції. Ситуація з нестабільними цінами на ПММ, добрив та ЗЗР на фоні невисоких закупівельних цін на товарну продукцію вплине на баланс використання насіння, який зміститься у бік вітчизняної селекції. Цьому сприятиме й те, що за рахунок суттєвого збільшення посівних площ під ділянки гібридизації кукурудзи сьогодні Україна повністю забезпечує себе насінням цієї культури.

Спілкувалася Аліна Кучеренко

Інтерв'ю

Насіння вітчизняної селекції конкурентоздатне

Останні надходження