Новини АУНТ

Продиктовано життям: необхідність створення регіональних науково-практичних центрів сортовивчення і насінництва

12.09.2013
В умовах ринку сільгоспвиробники намагаються знизити виробничі витрати, поліпшити якість продукції, підвищити прибутковість. Швидко і ефективно це можна здійснити через запровадження раціональної сортозаміни при низькій вартості насіння та завдяки використанню адаптивних технологій вирощування польових культур у регіоні.
Відчутні кліматичні зміни та сучасна нестабільність ринку сільськогосподарської продукції в західному регіоні вимагають від науковців нових підходів до добору культур, сортів та організації насінництва.
У наш час насіннєва галузь є складним господарським комплексом з надзвичайно високим потенціалом, який можна реалізувати лише завдяки науковому підходу, раціональному використанню природних і матеріальних ресурсів, спеціалізації у виробництві насіння. Тому саме інтегровані системи за умов регіонального районування сортів дають змогу фахівцям оптимізувати виробництво якісного насіння, створити передбачуваний стабільний ринок.
Кризові явища в економіці потребують максимального використання біоресурсу сортів, виходячи насамперед з потреб регіонального ринку товарної продукції. Тому слід глибоко вивчати різнобічний вплив біотичних та абіотичних факторів на сорт, щоб забезпечити його конкурентоспроможність та поширення у виробництві. Це зобов'язує регіональних представників Асоціації «Українське насіннєве товариство» до активних дій у визначенні сортів, адаптованих до конкретних умов територій. Спонукає до цього і недосконале державне сортовипробування та реєстрація нових сортів рослин в Україні. Надмірно роздутий (по найбільш поширених культурах) Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні почасти вводить виробників в оману і не сприяє товарному веденню насінництва та впровадженню у виробництво дійсно стабільних, стійких до хвороб сортів з цінними господарськими властивостями.
Що стосується Волині, то тут ми спостерігаємо щорічну тенденцію до збільшення кількості іноземних сортів основних колосових, зернобобових та технічних культур у Державному реєстрі. Занепад власного виробництва призвів до значного збільшення імпорту дорогого насіння польових культур, втрати позицій вітчизняної селекції та домінування іноземних сортів на ринку насіння озимого ріпаку, цукрових буряків, кукурудзи, озимої пшениці та ячменю.
Внаслідок імпорту насіння Волинська область у 2012 році інвестувала чужих виробників на понад 27 млн. гривень. Ця цифра у найближчому майбутньому може досягти 40 млн. гривень і більше, якщо не проводити реформування насінництва та не надавати фінансову підтримку господарствам, що виробляють насіння на науковому рівні.
Аналіз виробництва елітного насіння озимих і ярих зернових та зернобобових культур в області за останні три роки (2010-2012 рр.) демонструє різке зменшення обсягів та низький рівень забезпечення насінням для проведення сортооновлення і сортозаміни у сільськогосподарських підприємствах.
Проте на Волині спільними зусиллями науковців і виробників насіння вдалося зберегти науковий підхід до проведення сортозаміни, використовуючи регіональні дані з сортовипробування, дослідження із сортовивчення Волинського інституту АПВ та виробничу перевірку сортів у базових господарствах: ДП ДГ «Перемога», НДС ФГ Колача Є.Й., ФГ «Перлина Турії», ПП «Еліт-Стар», СПП «Дружба», ТзОВ «Ратнівський аграрій».
Проведена робота дала можливість створити каталог сортів зернових і зернобобових рослин, рекомендованих для вирощування в регіоні. Внаслідок об'єктивного добору стабілізувався сортовий склад польових культур, створено систему взаємодоповнюючих сортів для господарств західного Лісостепу і Полісся. Про результати проведеної роботи наглядно свідчать дані, наведені в таблиці.
 
Використання сортів зернових культуру насіннєвих посівах під урожай 2013 р.
 
 
 
Занесено
сортів до Реєстру 2013
 
Висіяно сортів, всього
 
Рекомендованих сортів
 
Кількість, шт.
Площа, га
К-ть,
шт.
Площа, га
% до загальної площі
 
 
 
1.Озимі зернові
 
 
 
 
 
 
Пшениця
228
56
5764
12
3727
59,5
Тритикале
23
11
572
5
422
73,8
Жито
29
12
2902
5
2153
74,2
2. Ярі зернові
 
 
 
 
 
 
Пшениця
35
10
529
5
400
75,6
Ячмінь
112
16
962
5
563
58,5
Овес
24
9
1637
6
1608
98,2
3. Соя
118
16
827
7
527
63,7
 
 
Аналізуючи стан справ по сортозаміні, ми дійшли висновку, що головними  причинами поширення нерайонованих сортів в регіоні є:
1. Недостатній рівень регіонального сортовивчення з виробничим випробуванням сортів після їх визначення перспективними.
2. Низький науково-методичний рівень державного  сортовипробування, яке проводиться без врахування особливостей географічних підзон та впливу абіотичних факторів на кількісні та якісні показники.
3.          Недобросовісна реклама сортів суб'єктами виробництва
4.          Відсутність об’єктивної (для рекомендованих зон) характеристики сорту з боку його авторів і власників, особливо в питаннях якості зерна, стійкості до хвороб, умов перезимівлі (озимі), особливостей агротехніки.
5.          Дискредитація рекомендованих до вирощування сортів через незнання спеціалістами особливостей сортової агротехніки, низький рівень ведення базового насінництва або повна його відсутність в регіоні.
Ситуація на ринку сортів і насіння вимагає більш глибокого вивчення сортів на регіональному рівні в географічних підзонах.
Перші результати дають впевненість у тому, що Центр сортовивчення у своїй діяльності на правильному шляху, адже є хоча й незначні, проте позитивні результати. Дослідженнями, проведеними за останні три роки встановлено найбільш придатні до вирощування в області напівінтенсивні та інтенсивні сорти польових культур з цінними господарськими ознаками:
 
озимої пшениці: Поліська 90, Артеміда, Бенефіс, Актер, Достаток,
Княгиня Ольга, Ювіляр миронівський, Миронівська 65, Торрілд;
озимого тритикале: Ратне, Валентин 90, Паво, Прометей;
озимого жита: Сіверське, Синтетик 38, Княже, Данковський діамант;
ячменю ярого: Командор, Геліос, Незабудка, Святогор, Себастьян;
вівса: Зірковий, Марафон, Скарб України, Закат, Деснянський.
Першочергові завдання Центру:
удосконалити методи проведення екологічного сортовивчення та виробничого випробування перспективних сортів та гібридів польових культур в регіоні, що дасть можливість у повній мірі використати селекційні досягнення;
на основі агроекологічного вивчення залучити до комерційного обігу сорти і гібриди польових культур різних напрямів використання, які в умовах регіону комерційно привабливі, стабільно забезпечать надійну рентабельність виробництва продукції рослинництва;
дослідити рівень конкурентної здатності сортів і гібридів польових культур вітчизняної селекції на основі поглибленого агроеколо­гічного сортовивчення; виробничої перевірки в умовах регіону; розробки елементів сортової агротехніки;
залучити провідних вітчи­зняних селекціонерів до формува­ння сис­теми взаємодоповнюючих сортів польових культур у регіоні.
 
На основі результатів досліджень більш об’єктивно буде проводитись регіональне районування, що забезпечить впровадження у виробництво сортів за науково обґрунтованими критеріями. В найближчий час це дасть можливість підвищити рівень використання генетичного потенціалу урожайності польових культур озимих зернових – понад  65%; ярих зернових – понад  70 %; зернобобових – понад  72%, олійних – понад  75 %.
 
Внаслідок координації досліджень Центр вже нинішнього року планує  значно збільшити обсяги екологічного випробування сортів. Для цього розроблено сітку дослідних полів з екологічного вивчення сортів польових культур та виробничого випробування і розробки сортової агротехніки. Розпочато роботу із запровадження спеціалізації в дослідженнях згідно із затвердженими програмами на найближчі три роки, а саме:
ДП ДГ « Перемога» Волинської ДСГ ДС: ярий ячмінь, пшениця, соя, ріпак озимий і ярий, кукурудза, цукрові буряки, жито, люпин;
НДС ФГ Колача Є.Й.: пшениця озима і яра, озимий ячмінь, соя;
ПП «Еліт – Стар» : тритикале озиме, овес, соя, ячмінь;
Горохівська СДС: зернові, технічні культури;
Любешівська СДС: зернові, зернобобові, кормові культури.
 
У майбутньому планується взаємодія на договірних засадах з провідними селекціонерами, які моделюють і створюють сорти для умов регіону. Велику підтримку в цьому плані можуть надати регіональні опорні пункти селекційних установ, які проводять в західному Лісостепу і Поліссі виробничу перевірку сортів та розмножують насіння.
 
Приймачук М. І., к. с.-г. наук, регіональний представник Асоціації «Українське насіннєве товариство»;
Голій О.В.к. с.-г. наук, директор Волинської ДСГДС;
Дударчук І.С., аспірант, н. співробітник  Волинської ДСГДС